Виразний аграрно-магічний зміст носив обряд «засівання», «посипання», відомий не лише в Україні, а й у всіх східних слов’ян. Посипальники (хлопчики 7-14 років) починали ходили по селу ще вдосвіта. У руках вони носили торбинки або рукавиці, наповнені зерном. Зайшовши до хати, посипальники здійснювали символічне засівання, яке супроводжувалося традиційними побажаннями на зразок: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, на кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю». Звичайно формула цих поздоровлень була більш короткою: «Сію, сію, повіваю, з Новим роком вас вітаю!». У кожній хаті посипальників приймали як найдорожчих гостей, просили їх до столу, «щоб добре все сідало» або «щоб свати сідали» — так говорили у хаті, де жили незаміжні дівчата.
неділя, 14 січня 2018 р.
Новий рік за старим стилем
14 січня українці святкують кілька свят. Перше -свято на честь Василія Великого покровителя землеробства. А також святкували Новий рік за старим стилем. Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування та посіввання - давній народний звичай обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства.
Виразний аграрно-магічний зміст носив обряд «засівання», «посипання», відомий не лише в Україні, а й у всіх східних слов’ян. Посипальники (хлопчики 7-14 років) починали ходили по селу ще вдосвіта. У руках вони носили торбинки або рукавиці, наповнені зерном. Зайшовши до хати, посипальники здійснювали символічне засівання, яке супроводжувалося традиційними побажаннями на зразок: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, на кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю». Звичайно формула цих поздоровлень була більш короткою: «Сію, сію, повіваю, з Новим роком вас вітаю!». У кожній хаті посипальників приймали як найдорожчих гостей, просили їх до столу, «щоб добре все сідало» або «щоб свати сідали» — так говорили у хаті, де жили незаміжні дівчата.
Виразний аграрно-магічний зміст носив обряд «засівання», «посипання», відомий не лише в Україні, а й у всіх східних слов’ян. Посипальники (хлопчики 7-14 років) починали ходили по селу ще вдосвіта. У руках вони носили торбинки або рукавиці, наповнені зерном. Зайшовши до хати, посипальники здійснювали символічне засівання, яке супроводжувалося традиційними побажаннями на зразок: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік. Роди, Боже, жито, пшеницю, на загороді бика й телицю, на кошарі барана й ягницю, у запічку дітей копицю». Звичайно формула цих поздоровлень була більш короткою: «Сію, сію, повіваю, з Новим роком вас вітаю!». У кожній хаті посипальників приймали як найдорожчих гостей, просили їх до столу, «щоб добре все сідало» або «щоб свати сідали» — так говорили у хаті, де жили незаміжні дівчата.
