Творча палітра. Майстерня рукотворів Наталії Похиль

понеділок, 30 серпня 2021 р.

Веб-квест "З Україною в серці"

В основній частині ми запрошуємо учнів на сайт вебквесту, ознайомлюємо з порядком роботи та пропонуємо виконати такі завдання.

Детальніше »

пʼятниця, 4 червня 2021 р.

Похід на гору Хом’як

Незабутньою була подорож по кам’яних стежках Карпат.

З маршруту чудово проглядаються основні гірські масиви Горган та наші велетні Петрос та Говерла. Похід в гори на Хом’як – превершив мої очікування. Особливістю маршрута є те, що вкриті вони кам’яними осипами зелено-жовтого кольору з заростями альпійської сосни і ялівцю.

Маршрут: село Татарів – полонина Бараня – гора Хом’як (1542 м) – полонина Хом’яків.

Детальніше »

четвер, 6 травня 2021 р.

У полі Фландрії поміж хрестами
Гойдає вітер мак рядами,
Щоб знали місце, де ми є… (переклад Наталії Безсонової)

Із 2014 року Україна приєдналася до світової традиції. Харківський дизайнер Сергій Мішакін розробив символічне зображення маку у вигляді чотирьох кіл, що накладаються одне на одне.

Чому саме мак

Детальніше »

неділя, 25 квітня 2021 р.

"Богиня-Берегиня"

З писанками, як і з будь-якими іншими традиційними та символічними святковими атрибутами, пов'язана величезна кількість вірувань і легенд. Згідно з однією з них, доля нашого світу напряму залежить від того, скільки писанок буде написано кожного року. Доки люди продовжують писати писанки, існує і світ. А коли цей звичай забудеться, то зло, яке живе під землею, прикуте путами до стелі, звільниться і знищить наш світ. Щороку диявол посилає своїх слуг, щоб ті підглянули, скільки по всьому світу пишеться писанок. Коли люди старанно дотримуються цього звичаю, то міцно стискають і позбавляють сили зло залізні пута, бо людська любов завжди перемагає. Традиція писати писанки існує уже більше 3 тисяч років.

На писанках Наддніпрянщини часто використовується зображення Великої Богині або Берегині, знаку у вигляді людини з піднятими догори руками, яких було і дві, і чотири, і шість. Така постава – символ Богині.

«Богиньки» найбільше поширені на Поліссі та Західному Поділлі. Їх переважно називали «жучками», оскільки вони є схематичним варіантом Богині, що своєю формою нагадує літеру Ж, рідше «Богинями». Берегиня насправді настільки спростилася, що стала просто елементом орнаменту, розчинилася в фантастичних декоративних квітках.

Велика Богиня – прародителька та володарка неба й всієї живої природи, господиня небесних вод, від якої залежить плідність і родючість.Глибокий символізм мала Берегиня– охоронниця домашнього вогнища, захисниця від напастей і повелителька людських доль.

З часом Берегиня, яка уособлювала Велику Матір Світу, трансформувалась у тризуб або християнізований образ богородиці, яка молиться, – матір Христа, зберігши всі якості Вселенської Матері.

Писанки створені за старовинними мотивали з каталога Сергія Кульжинського

Авторська писанка "Берегинька"

Писанка Коваленко Галини.

Працювала над створенням декоративної писанки "Богиня-Берегиня " для алеї писанок.

"Хрещата"писанка

Писанка, як і вишиванка, має свої особливості у кольорі та оформленні, залежно від місцевості.

Декоративна писанка Віки Бачинської для алеї писанок.

Писанка "Хрещата" або Штернова

Хрест є сонячним знаком. Його зображення походить від схематичного зображення птаха, оскільки в давнину сонце уявляли як птицю, що летить у небі.

В орнаменті писанок хрест є “божим знаком”, який пов'язують з деревом життя. Хрест складається з двох ліній, що перетинаються: лінії часу (горизонтальної) і вічності (вертикальної), тобто хрест водночас символізує буття і небуття. Також, хрест ототожнює 4 сторони світу, 4 вітри, 4 пори року

Сонце на писанці зображають у вигляді кола, ружі (восьмираменної зірки).

У давнину Великдень був одним із традиційних свят на честь сонця. Згідно із віруваннями, сонце — Боже око, отож і символізує воно правду та істину, справедливість, а також переможця будь-якого зла. Отож, сонце є уособленням Бога на землі, справедливості і свободи, єдності.

Мешканці Наддніпрянщини зображали рослинні символи на чорному, темно-вишневому, червоному, а подекуди і зеленому тлі. Писанку розділяли на поля. Квіти завжди зображувались розгорнутими і розмальовувались в основному трьома кольорами: білим, жовтим та червоним. Для розпису використовувались широкі лінії.

Однак свої особливості писанкарства є і в окремих областях.

У Полтавській губерні, наприклад, яєчка розфарбовують білими, жовтими та зеленими барвами, з червоним, коричневим, чорним і зеленим розписом. Різноманіття рослинних орнаментів тут доповнюється зображеннями людей і тварин.

Такі ж тенденції спостерігаються в Київській області. З візерунків тут найчастіше зустрічаються зірочки, трикутнички та курячі лапки, а ще квіти. Зазвичай малюнки тут крупні. Київські писанки вирізняються яскравими зображеннями солярних знаків та рослинних мотивів.

Список джерел:

1.https://uamodna.com/articles/vid-mista-do-mista-osoblyvosti-ukrayinsjkyh-pysanok-v-riznyh-regionah-ukrayiny/

2.https://harchi.info/articles/symvolika-pysanky

3.http://www.volynpost.com/news/110710-pro-scho-rozpovist-pysanka-kolory-ta-znaky

Великодня мальованка

Вражають уяву майстерно виконані декоративні мальованки талановитої учениці Мирненської ЗОШ.

Робота Кохановської Вікторії виконана для алеї писанок.

Справжня мальованка це дійсно витвір мистецтва, так як для створення потрібно мати художні навички. Мальованки відрізняються від писанок, бо виконуються професійними фарбами — акрилом, аквареллю і т.д.

Для мальованки відбирають тільки білі яйця, як чистий аркуш паперу, і за допомогою пензля і фарб створюють гарні візерунки , флористичні малюнки, також часто зображають людські постаті, ікони чи біблійні сцени.Перші мальованки створювалися монахами в монастирях і відображали сцени із Святого Писання До речі, зараз найчастіше, мальованки прикрашають петриківським розписом.

Світлини з колекції музею писанкового розпису в Коломиї ПЕРЕГЛЯНУТИ

пʼятниця, 19 березня 2021 р.

Свято закликання весни

Весну закликаємо – пташок зустрічаємо

Ой весна, весна, днем красна

Що ти нам принесла!

Принесла вам літечко

Щоб родило житечко.

А ще принесла я вам свято "День зустрічі птахів”, бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих. Віддавна вважали, що тепло приносять саме перелітні птахи.