Весну закликаємо – пташок зустрічаємо
Ой весна, весна, днем красна
Що ти нам принесла!
Принесла вам літечко
Щоб родило житечко.
А ще принесла я вам свято "День зустрічі птахів”, бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих. Віддавна вважали, що тепло приносять саме перелітні птахи.
Що ти нам принесла!
Принесла вам літечко
Щоб родило житечко.
А ще принесла я вам свято "День зустрічі птахів”, бо яка ж то весна, коли не чути голосного щебетання пернатих. Віддавна вважали, що тепло приносять саме перелітні птахи.
Конкурсна робота Орловської Надії "Весна пташок зустрічає"
У давнину люди помічали, що прихід весни пов’язаний із поверненням із вирію птахів, тому вірили, що саме птахи приносять її на своїх крилах. Отже, найперше магічне дійство заклинання весни полягало в імітації польоту птахів. Тому головним засобом заклинання в усіх слов’янських народів вважається випікання з тіста«жайворонків» із розпростертими крилами.
Обряд зустрічі птахів влаштували 22 березня на свято Сорока святих. Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів їх називали "жайворонками” чи "голубами”.
Рано-вранці діти брали частину цього печива і підвішували його на фруктових деревах, хай жайворонок летить та співає – про «теплий дощ на врожай», про «сонце », про весну, тепло і радість. Решту тримали при собі цілісінький день: хто садив пташку собі на голову, хто піднімав у долоньці поближче до сонця, та приказували:
Рано-вранці діти брали частину цього печива і підвішували його на фруктових деревах, хай жайворонок летить та співає – про «теплий дощ на врожай», про «сонце », про весну, тепло і радість. Решту тримали при собі цілісінький день: хто садив пташку собі на голову, хто піднімав у долоньці поближче до сонця, та приказували:
"Пташок викликаю
З теплого краю
Летіть соловейки
На нашу земельку
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки"
Чому така увага саме до цього птаха? Тому, що він прилітає одним з перших і є справжнім благовісником весни. Спів жайворонка в полі особливо незвичайний і дивний, тому в українських веснянках звертаються до цього птаха.
У порівнянні з іншими слов’янськими народами, в українців дещо менше магічних закликань весни, проте більше збереглося звичаїв та примовок, пов’язаних уже з прильотом птахів. Так, стежачи за польотом жайворонків, селяни ворожили на врожай: якщо птахи летять високо над землею, то це вони «до Бога летять молитися», — буде врожай на збіжжя. Якщо ж низько — то це вони «загубили ціп по дорозі», — отже, нічого буде молотити.
Побачивши першу зграю диких гусей, діти кидали вгору солому, примовляючи: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!», або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!». Подібні заклички вигукувалися до ластівки («Як побачиш ластівку, візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо, щоб швидше весна приходила!»). «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» — гукали діти, що мали личка в ластовинні, і бігли вмиватися весняною водою.
Також виготовляли пташок-мотанок які мали назву " Великодній жайворонок" іх розвішували на деревах, прикрашали ними оселю, кошик на Великдень, дарували друзям, рідним.
З теплого краю
Летіть соловейки
На нашу земельку
Спішіть ластівоньки
Пасти корівоньки"
Чому така увага саме до цього птаха? Тому, що він прилітає одним з перших і є справжнім благовісником весни. Спів жайворонка в полі особливо незвичайний і дивний, тому в українських веснянках звертаються до цього птаха.
Побачивши першу зграю диких гусей, діти кидали вгору солому, примовляючи: «Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров’ячко!», або «Гуси, гуси, вам на гніздо, а нам на тепло!». Подібні заклички вигукувалися до ластівки («Як побачиш ластівку, візьми жменю землі, кинь за нею і скажи: «На тобі, ластівко, на гніздо, щоб швидше весна приходила!»). «Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки!» — гукали діти, що мали личка в ластовинні, і бігли вмиватися весняною водою.
Також виготовляли пташок-мотанок які мали назву " Великодній жайворонок" іх розвішували на деревах, прикрашали ними оселю, кошик на Великдень, дарували друзям, рідним.
Щоб зробити таку пташку не треба ні багато часу, ні особливих матеріалів. Клаптики кольорової тканини (три квадратики різних розмірів) завжди знайдуться у домі, а ще червона нитка ( як відомо. червоний колір – оберіг, тож ваша пташина ще й охоронятиме вас від зла), трішки синтепону чи обрізків тканини (як наповнювач для голівки), гарний настрій, добрі думки. Оце і все! До роботи.
