Трішки про вузлову ляльку, ляльку- мотанку, авторську ляльку
Лялька це спадок про традиції, де Материнська ласка має крила, де від Бабусиних казок буяє квітами цілий світ, де від Прабабусі є міцне коріння Роду та життєдайна сила...
Із дослідницької праці Марка Грушевського про дитячі іграшки і забавки на початку ХХ століття
"Скарб цей зберігали хто у коробці, хто у решеті невеликому, а хто у старому очіпкові.
Ляльками гралися не лише дівчата, а іноді навіть і хлопці. Ляльки ходили одна до одної в гості, пряли, топили піч, поралися на городі та біля печі, ходили до церкви. Жили, одним словом......"
Наша культура - це не лише минуле, але й те, що визначає наше сьогодення і майбутнє.
Пишатися власною культурою, традиціями та надбаннями - це показник нашої ідентичності та зв’язку з коріннями.
Сучасні українські ляльки трішки змінились зовні, але незмінною є їх суть.
Ними бавляться діти, вони подорожують світом, збирають кошти для ЗСУ, оберігають, лікують, рятують життя, втішають, допомагають та піднімають настрій.
Лялька- це цілий Всесвіт.
Кожна лялька це частинка нашої спадщини.
Україна... 2024 рік...весна...757 доба жахливої війни...
